Десантник ніколи не відступає назад, до останнього подиху та останньої краплі крові йде вперед та не кидає своїх у бою

Десантно-штурмові війська – це далеко не тільки парашут та берет. Зараз твориться новітня історія Десантно-штурмових військ. У далекому минулому – розбивання пляшок об голову, фонтан, тільник та блакитний берет. Про це повідомляє Служба зв’язків з громадськістю 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України.

ДШВ у нинішній повномасштабній війні – це ефективно та хоробро виконувати завжди першими бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту, носити берет гордого кольору марун – кольору запеченої крові загиблих українських десантників, мати в своєму серці дух українських повстанців та всіх борців за вільну Україну, які не плазували перед історичним ворогом, а хоробро долучалися до збройної боротьби та були готовими без жалю знищувати окупантів та без вагань покласти свої життя за незалежну Україну.

Ми готові! Ми знищуємо! Перемога твориться зусиллями героїчних львівських десантників!

До дня Десантно-штурмових військ ми публікуємо переконання наших Воїнів про те, що для них – натепер бути десантником.

“Для мене бути десантником – це влучно та без зволікань знищувати противника на полі бою, прикривати артилерією та зберігати життя штурмовиків і піхоти на передньому краї. Бути десантником – це бути взірцем та прикладом у виконанні поставлених завдань. Пишаюсь службою у ДШВ. Слава Десантно-штурмовим військам!” – “Атаман”, командир розрахунку артилерійської батареї L-119 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.

“Бути десантником – це рятувати життя в першу чергу, адже я медик. Це мій обов’язок і моє покликання. Бути десантником – це гордість, мужність та честь. Я пишаюся, що проходжу цей шлях війни саме в цій бригаді та саме з цими людьми. Ніхто Крім Нас!”, – Василина, фельдшер медичного пункту 1-го батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.

“Бути десантником для мене наразі – це знищувати повітряні цілі ворога з ЗУ-23. Десантник ніколи не відступає назад, до останнього подиху та останньої краплі крові йде вперед та не кидає своїх у бою! Справжній десантник навіть один в полі – дуже сильний воїн. Війська десанту – це велика сім’я, а в сім’ї всі один за одного. Слава Україні та велика шана та повага загиблим нашим побратимам!” – «Арні», командир відділення зенітно-ракетного взводу 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.

“Десант – це не тільки штурмувати, а ще бути професіоналом своєї справи, постійно вдосконалюватися, покращувати свої вміння, вивчати щось нове для себе. Бути десантником – це добряче знати, що тебе не кинуть свої, бо тебе оточують кращі з кращих!” – Василь, інструктор, головний сержант взводу десантно-штурмової роти 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.

“Бути десантником – це деактивувати ворога за допомогою скидів, доносити кожен “подаруночок” до кожного окупанта в районі Кліщіївки, знаходити ворога, де б він не був. Бути десантником – це стійкість та добре зроблена робота. Бути десантником – це робити все заради родини та українського народу, нищити якомога більше ворогів та завжди бути пліч-о-пліч з побратимами”, – “Мудрик”, оператор ударних БПЛА групи аеророзвідки “Foxtrot” 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. 

Джерело